Роботизація та автоматизація – один з найпопулярніших трендів у сучасній промисловості. Роботи добувають корисні копалини, працюють на виробництвах і відповідають за комплекси складних робіт. З 2009 по 2017 рік обсяги продажів промислових роботів у світі виросли в 6,3 раза. Але минулого року динаміка суттєво сповільнилася – виробники поставили 384 000 промислових роботів, що лише на 1% більше, якщо порівнювати з 2017-м. Правда, у Міжнародній федерації робототехніки (International Federation of Robotics, IFR) уповільнення процесів вважають тимчасовим явищем і прогнозують, що у 2021 році зможуть продати на 40% більше, ніж у 2018-му.
Окремий напрямок – професійні сервісні роботи – робототехніка, що використовується в логістиці, медицині, збройних силах, польових роботах та ін. Минулого року виробники поставили 162 500 одиниць такої техніки, що на 50% перевищує показники 2017-го. До 2021 року виробники розраховують продати 293 300 сервісних роботів.
Але для України роботизація і складні автоматизовані процеси – ще не тренд. Застосовують таку техніку компанії поки точково і обережно. Mind вивчив, які з галузей ризикнули перейти до роботизації та на кого зі світових гігантів їм слід в цьому орієнтуватися.
Які тенденції спостерігаються у світі?
Лідерами з використання роботів у світі наразі стали виробники авто, представники харчової промисловості, електрообладнання та ГМК-сектор – на них припадає понад 60% усіх застосовуваних у промвиробництві роботів.
За даними IFR, у світі на 10 000 співробітників у середньому припадає 85 роботів. У Європі – 99, причому в ЄС лідирує Німеччина (на 10 000 робочих – 300 роботів). У світі – Південна Корея: тут на кожних 10 000 співробітників припадає понад 700 роботів.
А найбільш ємний ринок – Китай: минулого року ця країна купила 133 000 одиниць робототехніки, що склало приблизно третю частину від усіх продажів такої техніки у світі.
Чим відрізняється Україна?
В Україні на 20 000 співробітників припадає один робот. Роботизовані комплекси є на великих заводах, що належать масштабним міжнародним компаніям: Henkel, Philip Morris, Procter & Gamlbel і т. д.
Компанії з українським капіталом підходять до роботизації обережно. Якщо говорити про галузі, що лідирують по роботизації, то в Україні можна відзначити металургію і харчопром, а також логістику і агросферу.
Прикладом комплексної автоматизації у важкій промисловості України можна вважати завод «ІнтерпайпСталь» – єдиний сучасний металургійний завод, побудований в незалежній Україні з нуля. Тут автоматизовано майже все: спеціальне ПЗ моніторить стан обладнання, а виробничими процесами управляє система MES. Цього року на «Інтерпайп НТЗ» відкриють автоматизовану ділянку з виробництва залізничних коліс для експортних ринків. До складу лінії увійдуть верстати для чистової механічної обробки коліс з роботом-маніпулятором завантаження-вивантаження.
У логістиці нові технології активно застосовує «Нова Пошта». Минулого року компанія відкрила Київський інноваційний термінал (КІТ – сортувальний центр з високим рівнем автоматизації), а навесні цього року – аналогічний центр у Хмельницькому.
Є точковий приклад використання робототехніки й в медицині: у 2018 році вінницька клініка Innomed придбала робота-хірурга DaVinchi. З його допомогою вже проводяться операції.
В аграрній сфері України роботизація здебільшого обмежується безпілотними літальними апаратами (БПЛА), їх застосовують переважно на польових роботах.
Скільки коштує «нелюдське задоволення»?
За даними IFR, середня вартість промислового робота у 2017 році становила $44 000. Бюджет на ПЗ для роботів може бути порівнянний з вартістю техніки. Наприклад, у IFR обсяг ринку промислових роботів у 2017 році оцінювали в $16,5 млрд, а обсяг ринку з урахуванням програмного забезпечення – вже в $48 млрд.
Кобот (коллараборативна роботехніка) набагато дешевше – ціни стартують від $20 000. Цей вид техніки поки поступається за потужністю промисловому роботу, але вважається більш економічним варіантом для підприємства і безпечним – для людини.
Наприклад, запуск лінії на новій ділянці з виробництва залізничних коліс на заводі «Інтерпайп» коштував $15 млн при тому, що будівництво всього заводу оцінюється в $700 млн. Будівництво і оснащення КІТ обійшлося «Новій Пошті» в 15 млн євро, ХІТ – у 10 млн євро. За підрахунками «Нової Пошти», інвестиції в КІТ мають окупитися впродовж семи років.
Можна порівняти і розцінки для медичних рішень: ціни на нову хірургічну систему DaVinchi коливаються в діапазоні $1,5–2 млн.
Де і для чого їх використовують?
Як правило, роботів використовують на фізично важких роботах: така техніка дозволяє мінімізувати травматизм, прискорити виробничі процеси і підвищити якість продукції. А системи управління виробництвом – щоб контролювати виробничі процеси, роботу обладнання і звести до мінімуму ймовірність помилок через «людський фактор».
Так, на заводах «Інтерпайп» після впровадження модуля Smart.EAM скоротилася кількість простоїв і аварій. «При виробництві коліс число аварій знизилося з 2 до 0,3% від робочого часу, а прямі втрати (забракована продукція через аварійну зупинку обладнання) – з 2000 до 300 одиниць на рік», – говорить Денис Морозов, фінансовий директор «Інтерпайп».
Крім того, автоматизація і роботизація дозволяють ефективно управляти людськими ресурсами. Наприклад, на КІТ працюють близько 800 людей, а якби процеси не були автоматизовані, то за нинішніх обсягів сортувального центру треба було б не менше 1200 осіб. «Але у нас немає мети суттєво скоротити персонал. Навпаки, ми постійно розвиваємося, відкриваємо нові відділення та інноваційні термінали, тому шукаємо людей», – зазначає Олександр Бульба, СЕО компанії «Нова Пошта».
Дрони аграрії використовують для моніторингу посівів, створення карт полів, різних розрахунків і т. д. А робот-хірург допомагає проводити малоінвазивні операції.
Які перспективи?
До недавнього часу вважалося, що замінювати людей роботами на виробництві економічно вигідно тільки в разі, якщо середня вартість години роботи працівника перевищує $3 (середній рівень оплати праці в промисловості в Україні знаходиться на рівні $2,5).
Але у світі цінність часу і якість виробленої продукції виходять на перше місце. Наприклад, у 2017 році Індія, де рівень зарплат в промисловості майже такий самий, як в Україні, посіла 14-е місце в списку покупців промислової робототехніки у світі – країна придбала 3400 промислових роботів, що на 30% більше її обсягів закупівель у 2016 році.
