Підготовка до нової «Ж»: навіщо Україні п’яте покоління зв’язку

17 травня Петро Порошенко підписав свій останній указ у статусі президента України: про підготовку до запуску зв’язку п’ятого покоління (5G). «Кабміну за участю інших органів розробити і затвердити план заходів на 2019 – 2020 рр. по впровадженню в Україні в 2020 році 5G», – йдеться в документі.

Із впровадженням зв’язку 3G Україна порівняно зі світом забарилася на 10-15 років. Перші аукціони в Європі пройшли в 2000 році, а українські оператори отримали довгоочікувані ліцензії лише в 2015-му. Впровадження 4G відбулося вже з меншим технологічним розривом: перші комерційні LTE-мережі у світі і Європі з’явилися в 2009-2011 роках, а в Україні – в 2018 році.

Якщо новий президентський указ вдасться виконати, то впровадження 5G в Україні відбудеться одночасно з усією Європою – розроблена Єврокомісією дорожня карта також передбачає запуск 5G у 2020 році. Але є кілька нюансів, через які запуск технологій п’ятого покоління в нашій країні може опинитися під питанням.

Mind поспілкувався з представниками мобільних операторів і регулятора, щоб дізнатися, чого чекати насправді.

Хто буде користувачами 5G? Зв’язок п’ятого покоління приватним абонентам сьогодні не потрібен. У цьому переконані представники трьох найбільших мобільних операторів – Vodafone, «Київстар» і lifecell. Головний аргумент – 5G відчутно не впливає на клієнтський досвід. «Для вирішення користувальницьких потреб наших клієнтів зв’язку четвертого покоління більш ніж достатньо», – вважає директор з продажу та абонентського обслуговування компанії Vodafone Україна Євген Булах.

У той же час особливості 5G, такі як низька затримка сигналу, можуть стати у пригоді промисловим підприємствам, транспортним, освітнім, медичним установам. Наприклад, коли потрібно керувати складними механізмами на відстані.

Очільник українського представництва компанії Ericsson Ярослав Ніцак розповідає, що 5G може застосовуватися для керування автономними автобусами і вантажівками: коли один оператор віддалено маніпулює декількома транспортними засобами і повинен реагувати на дорожню ситуацію з точністю до мілісекунди. Або на шахтах, де можливості техніки, за його словами, зараз використовуються лише на 30%. «Завдяки 5G можна підвищити ефективність використання обладнання і рівень безпеки на шахтах, що також дуже актуально і для України», – вважає він.

Директор з регуляторного забезпечення «Київстар» Олександр Когут також передбачає, що перші мережі 5G в Україні стануть вузькоспеціалізованими. Вони будуть спрямовані на потреби бізнес-клієнтів і торкнуться інтернету речей (IoT), рішень для хмарної інфраструктури, доповненої реальності.

Але це в теорії. «Скільком промисловим підприємствам сьогодні реально потрібен 5G для поліпшення виробничих процесів? Наскільки вони готові інвестувати, в тому числі в залізо, яке працюватиме в мережі п’ятого покоління? Немає відповідей на ці питання», – констатує Євген Булах.

Чому операторам бракує грошей на 5G? На даному етапі українські мобільні оператори не можуть прорахувати конкретні бізнес-кейси, відповідно – не розуміють, скільки зможуть заробити на 5G. Але є й інші причини, чому вони вважають проведення 5G-аукціону в наступному році передчасним.

У європейських операторів було майже 10 років, щоб окупити інвестиції в 4G, і потім реінвестувати прибуток у мережу 5G. Їхнім українським колегам стільки часу не дісталося – розрив між 4G і 5G аукціонами може скласти менше трьох років. При цьому середній дохід з одного абонента (ARPU) в Україні в рази нижчий, ніж у країнах Євросоюзу: лише $2 на місяць проти $13 в ЄС.

Додатковим ризиком можуть стати зміни регуляторного поля і підвищення ціни на частоти. Олександр Когут з «Київстар» нагадує, що нещодавно телеком-регулятор виступив з ініціативою, щоб для операторів мобільного зв’язку, які впроваджують 3G і 4G, плату за радіочастоти в деяких діапазонах нижче 1 ГГц було підвищено майже вдвічі. «Але ж мобільники вклали величезні суми в покупку частот, ліцензій і будівництво нових мереж. Тільки «Київстар» за 2018 і I квартал 2019 року інвестував в 4G понад 8 млрд грн», – нарікає він.

Згідно щорічній статистиці, яку збирає GSMA, Україна за результатами 2018 року посiла 1 місце в світі за співвідношенням щорічного обсягу інвестицій на одного абонента до ARPU. Фактично, кожна друга гривня, сплачена абонентом мобільному оператору за послуги зв’язку, реінвестується в мережу. «На жаль, складно будувати прогнози й інвестиційні плани на ринку з високим рівнем ризиків», – каже Когут.

На яких умовах оператори готові впроваджувати 5G? Якщо для держави важливо запустити 5G в 2020 році одночасно з ЄС, тоді вона могла б стимулювати цей процес, надавши операторам частоти безкоштовно. Таку думку висловив керівник департаменту стратегії та розвитку нових напрямків бізнесу lifecell Андрій Лебедєв. «Це могло б стати потужним стимулом і вагомим внеском держави в ефективний розвиток 5G-інфраструктури», – вважає він.

Олександр Когут нагадує: в країнах, де успішно і швидко розвиваються високошвидкісні мережі мобільного зв’язку, регулятор виділяє операторам частоти за символічні гроші, лише покриваючи свої організаційні витрати на проведення аукціонів. А там, де частоти продавалися дуже дорого, у операторів практично не залишалося фінансових ресурсів, і мережі будувалися надто повільно.

«Для впровадження 5G може знадобитися придбання великої кількості радіочастот, витрати на які можуть окупатися багато років. Тому питання: що в пріоритеті у регулятора – миттєве поповнення бюджету чи довгострокова стратегія розвитку ринку – як ніколи актуальне», – зазначає Когут.

Що кажуть в НКРЗІ? «Я розумію, що оператори хочуть задарма. Але ми завжди шукаємо баланс між інтересами державного бюджету, операторами і абонентами», – підкреслює голова телеком-регулятора, Національної комісії з питань регулювання зв’язку та інформатизації Олександр Животовський.

Він підтверджує: як заробляти гроші на 5G, ще ніхто не знає. «Все те, що ми бачимо в світі – це тести, які показують роботу, в більшості своїй, на смартфонах. Але ми всі розуміємо, що 5G просто для смартфонів не має сенсу і не окупається», – розповідає він. Проте, у всьому світі готуються 5G-аукціони, де частоти продаватимуться за гроші. «До ціни 5G-ліцензій ми будемо підходити так само, як підходили до ціни 4G. У нас був британський консультант, який питав кожного оператора: «А покажіть мені бізнес-кейси, як ви збираєтеся на цьому заробляти». У підсумку ми отримали ціну ліцензії – це різниця між бізнес-кейсом з ліцензією і без», – розповів Животовський.

Коли почнуться пошуки консультанта, поки невідомо. На даному етапі очільник регулятора головним питанням вважає розчищення частот в діапазоні 700/800 МГц, на яких можна буде запускати 5G. Зараз там працює аналогове ефірне телебачення. По закінченню електорального циклу Олександр Животовський сподівається поспілкуватися з колегами з Нацради з телебачення і радіомовлення, домовитися про відключення аналога і перенесення цифрового мовлення на нижчі частоти.

Тим часом компанія Ericsson представила результати дослідження, покликаного розвінчати міфи, що стосуються цінності 5G для користувачів. Згідно з його даними, користувачі вважають, що технології 5G вирішать проблему завантаженості мереж стільникового зв’язку в містах і забезпечать більший вибір варіантів підключення до домашнього інтернету.

Власники смартфонів згодні платити на 20% більше за 5G-послуги, а половина бажаючих підключитися до 5G серед перших готова збільшити свої поточні витрати на послуги мобільного зв’язку на 32% і більше.

За оцінками Ericsson, кожен п’ятий користувач 5G-пристроїв споживатиме понад 200 ГБ трафіку на місяць до 2025 року.

Releated Post